Сила, хоробрість, риск

Автор: frozina-morf     Категория: Розум. Вдача людини

Сила та розум – краса людини.

Де розуму не стає, там сила добуває.

Найбільша сила в світі – терпіння.

Терпен – спасен.

Сила солому ломить.

Сильна вода греблю рве.

Без сили даремний гнів.

Не лише силою треба боротись, а й умінням.

Твердий як скеля, міцний як дуб.

Проти сили і віл не потягне.

Розум,мудрість

Автор: frozina-morf     Категория: Розум. Вдача людини

 

Розум, мудрість

Розум – скарб людини.

Розуму і за гроші не купиш.

Не краса красить, а розум.

Розум усе здержить, посуне й піднесе (допоможе).

Розуму – хоч лопатою горни.

«Що старше від розуму?» – «Увага!».

І сила перед розумом никне.

Не силою роби, та розумом; не серцем, та обичаєм.

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Не хвались мудрий м у др і стю, а сильний силою.

Ранок мудр і ший в і д вечора.

Мудрий, якби всі роздуми поїв.

Голова як маківка, а розуму як накладено.

Головаті люди.

В голові му вилами укладали.

Маєш голову, май же й розум.

Що голова, то розум.

Скільки голів, стільки й умів.

Кожна птиця свій розум має.

Кожна голова свій розум має.

Повернув головою (гаразд подумав і надумав).

Піти до голови по розум.

Не розмовившись з головою, до чогось іншого не важся.

Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає.

Мудрий не лізе під стіл.

Мудрий безумному з дороги вступається.

На те і голова, щоб у ній розум був.

Голова не на те, щоб тільки кашкет носить.

Що голова, то не хвіст.

Розумна голова багато волосу не держить.

На те бог дав голову, щоб посторонок не зсунувся.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Усякому на старість розуму прибавиться.

Чоловік що день, то мудрохень.

Не сивий мудрий, а старий.

Борода не робить чоловіка мудрим.

І з сивою бородою не все розум приходить.

Не учися розуму до старості, але до смерті.

Од великого розуму і роги поростуть.

Всяк розумний по своєму: один спершу, а другий потім.

Коли б той розум наперед, що потім!

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в язати.

І скотина розумна, дарма що не говорить.

Не ликом зшитий.

І! Ти, пане брате, із самих спинок (такий розумний)

Є таки спичка в носі.

Хоч і молодий ще, а старечий розум має.

Які   літа – такий розум.

Який зріст – такай сила, які літа – такий розум.

Молоде орля, та вище старого літає.

Дарма що малий, а й старого навчить.

Розумний батько сина спитати не соромиться.

Ще й батька твого навчить.

Знає все, як старий.

Мене мати в голову не била.

Не в потилицю битий.

Бути тобі угадьком.

Як там був.

Якби можна, зорі б із неба брала.

Розумна Парася на все здалася.

Розумний бреше, щоб правди добуть.

На панську мудрість мужицька хитрість.

Два хитрих мудрого не переважать.

Мудрий не дасться за ніс водити.

Мужик у землю дивиться, а на сім сажень бачить.

Людське око бачить глибоко.

Сказав, як у воду глянув.

Око бачить далеко, а розум ще дальше.

Один розум добре, а два ще краще.

Одна розумна голова добре, а дві ще краще!

Одна рада хороша, а дві ще краще.

Чотири ока ліпше видять як двоє.

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.

Хто питає, той не блудить.

На людей складайся, розуму ж тримайся.

Свій розум май, і людей питай.

Хто людей питає, той і розум має.

Питатися ума-розуму.

Як питається, то на розум наведи.

Казав Наум – візьми на ум.

Замотай собі на вус.

На все вважай і на вкус собі мотай.

Слухай, слухай, та на вкус мотай, а під старість – як знахідка.

Людей питай, а свій розум май.

Людей слухай, а свій розум май.

Усяк Веремій про себе розумій.

Не купити ума, як нема.

Розуму й за морем не купиш, коли його дома нема.

У сусіда ума не позичиш.

Чоловік без розуму, що сніп без перевесла.

Од того лиха не маю, що свій розум маю.

Луччий розум прирожденний, як навчений.

Як нема розуму від роду, то не буде і до гробу.

Краще з наперсток розуму прирожденного, ніж цебер приученого.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму.

Мудрим ніхто не вродився.

Кожна пригода – то мудрості дорога.

І мудрому годі їсти, коли нема що.

Кому біда докучить, то ї розуму научить.

Буде лихо, то найдеться й розум.

Шкода учить розуму.

Що робити з біди! Тра в голову заходити.

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку – досвідом.

У нього ума палата, та грошей малувато.

Багато ума, та в кишені нема.

Зроби мене з віщого, а я тебе багатого.

Чоловіка по одежі стрічають, а по уму випроводжають.

Не суди по одежі, суди по уму!

Який розум, така й балачка.

Мудра голова не дбає лихії слова.

Мовчаночка нічого не кушить (не підганя)

Що думаєш казати, спершу обміркуй.

Розумну річ приємно й слухать.

Мова – не полова.

Сказаного й сокирою не вирубаєш.

Красная мова находить добрії слова.

Що з голови, то й з мислі.

Яка головонька, така й розмовонька.

Мудрій голові досить два слова.

Луччий розмисл, як замисл.

Путню річ то й дурень пійме.

Хто мовчить, той двох навчить.

Хто собою керуватись не вміє, той і другого на розум не наставить.

Розумний всякому дає лад.

З самого початку думай, який буде кінець.

Розумний чоловік заздалегідь готує.

Не штука наука, а штука розум.

Не перо пише, а розум.

Гарна птиця пером, а чоловік умом.

На красуню дивитись любо, а   з розумною жити добре.

Трапляється, що й по мудрому чорт кається.

І на мудрім дідько на Лису гору їздить.

Чим розумний стидається, тим дурний величається.

Розумний научить, а дурак намучить.

Розумно любить учитись, дурний любить учити.

Розумний розсудить, а дурень осудить.

Розумний дбає, а дурня бог наділяє.

Розумного саджають на покуті для честі, а дурного для сміху.

Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.

Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.

Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.

Один мудрий стоїть за десять дурних.

Од розумного навчився, од дурного розлучився.

З розумним поговори, то розуму наберешся, а з дурним, – то й свій загубиш.

Послухай часом і дурня, то будеш розумний.

Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай.

Буває, що є чим думати, та немає об чім, або і є об чім, та немає чим.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Мудрого шануй, дурного обходь.

Не хвались мудрий м у др і стю, а сильний силою.

Ранок мудр і ший в і д вечора.

Мудрий, якби всі роздуми поїв.

Голова як маківка, а розуму як накладено.

Головаті люди.

В голові му вилами укладали.

Маєш голову, май же й розум.

Що голова, то розум.

Скільки голів, стільки й умів.

Кожна птиця свій розум має.

Кожна голова свій розум має.

Повернув головою (гаразд подумав і надумав).

Піти до голови по розум.

Не розмовившись з головою, до чогось іншого не важся.

Хто по кладці мідро ступає, той ся в болоті не купає.

Мудрий не лізе під стіл.

Мудрий безумному з дороги вступається.

На те і голова, щоб у ній розум був.

Голова не на те, щоб тільки кашкет носить.

Що голова, то не хвіст.

Розумна голова багато волосу не держить.

На те бог дав голову, щоб посторонок не зсунувся.

Голова без розуу, як ліхтар без свічки.

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Усякому на старість розуму прибавиться.

Чоловік що день, то мудрохень.

Не сивий мудрий, а старий.

Борода неробить чоловіка мудрим.

І з сивою бородою не все розум приходить.

Не учися розуму до старості, але до смерті.

Од великого розуму і роги поростуть.

Всяк розумний по своєму: один спершу, а другий потім.

Коли б той розум наперед, що потім!

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в язати.

І скотина розумна, дарма що не говорить.

Не ликом зшитий.

І! Ти, пане брате, із самих спинок (такий розумний)

Є таки спичка в носі.

Хоч і молодий ще, а старечий розум має.

Які   літа – такий розум.

Який зріст – такай сила, які літа – такий розум.

Молоде орля, та вище старого літає.

Дарма що малий, а й старого навчить.

Розумний батько сина спитати не соромиться.

Ще й батька твого навчить.

Знає все, як старий.

Мене мати в голову не била.

Не в потилицю битий.

Бути тобі угадьком.

Як там був.

Якби можна, зорі б із неба брала.

Розумна Парася на все здалася.

Розумний бреше, щоб правди добуть.

На панську мудрість мужицька хитрість.

Два хитрих мудрого не переважать.

Мудрий не дасться за ніс водити.

Мужик у землю дивиться, а на сім сажень бачить.

Людське око бачить глибоко.

Сказав, як у воду глянув.

Око бачить далеко, а розум ще дальше.

Один розум добре, а два ще краще.

Одна розумна голова добре, а дві ще краще!

Одна рада хороша, а дві ще краще.

Чотири ока ліпше видять як двоє.

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.

Хто питає, той не блудить.

На людей складайся, розуму ж тримайся.

Свій розум май, і людей питай.

Хто людей питає, той і розум має.

Питатися ума-розуму.

Як питається, то на розум наведи.

Казав Наум – візьми на ум.

Замотай собі на вус.

На все вважай і на вкус собі мотай.

Слухай, слухай, та на вкус мотай, а під старість – як знахідка.

Людей питай, а свій розум май.

Людей слухай, а свій розум май.

Усяк Веремій про себе розумій.

Не купити ума, як нема.

Розуму й за морем не купиш, коли його дома нема.

У сусіда ума не позичиш.

Чоловік без розуму, що сніп без перевесла.

Од того лиха не маю, що свій розум маю.

Луччий розум прирожденний, як навчений.

Як нема розуму від роду, то не буде і до гробу.

Краще з наперсток розуму прирожденного, ніж цебер приученого.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму.

Мудрим ніхто не вродився.

Кожна пригода – то мудрості дорога.

І мудрому годі їсти, коли нема що.

Кому біда докучить, то ї розуму научить.

Буде лихо, то найдеться й розум.

Шкода учить розуму.

Що робити з біди! Тра в голову заходити.

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку – досвідом.

У нього ума палата, та грошей малувато.

Багато ума, та в кишені нема.

Зроби мене з віщого, а я тебе багатого.

Чоловіка по одежі стрічають, а по уму випроводжають.

Не суди по одежі, суди по уму!

Який розум, така й балачка.

Мудра голова не дбає лихії слова.

Мовчаночка нічого не кушить (не підганя)

Що думаєш казати, спершу обміркуй.

Розумну річ приємно й слухать.

Мова – не полова.

Сказаного й сокирою не вирубаєш.

Красная мова находить добрії слова.

Що з голови, то й з мислі.

Яка головонька, така й розмовонька.

Мудрій голові досить два слова.

Луччий розмисл, як замисл.

Путню річ то й дурень пійме.

Хто мовчить, той двох навчить.

Хто собою керуватись не вміє, той і другого на розум не наставить.

Розумний всякому дає лад.

З самого початку думай, який буде кінець.

Розумний чоловік заздалегідь готує.

Не штука наука, а штука розум.

Не перо пише, а розум.

Гарна птиця пером, а чоловік умом.

На красуню дивитись любо, а   з розумною жити добре.

Трапляється, що й по мудрому чорт кається.

І на мудрім дідько на Лису гору їздить.

Чим розумний стидається, тим дурний величається.

Розумний научить, а дурак намучить.

Розумно любить учитись, дурний любить учити.

Розумний розсудить, а дурень осудить.

Розумний дбає, а дурня бог наділяє.

Розумного саджають на покуті для честі, а дурного для сміху.

Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.

Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.

Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.

Один мудрий стоїть за десять дурних.

Од розумного навчився, од дурного розлучився.

З розумним поговори, то розуму наберешся, а з дурним, – то й свій загубиш.

Послухай часом і дурня, то будеш розумний.

Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай.

Буває, що є чим думати, та немає об чім, або і є об чім, та немає чим.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Мудрого шануй, дурного обходь.

 

 

 

 

 





курсы 3d max